У бібліотеці лунали поетичні голоси рідного краю

Протягом останніх майже двадцяти років 21-го березня увесь світ святкує День поезії.  Бориспільську Центральну бібліотеку свято не оминуло також. 28-го березня в її стінах відбувся літературний зорепад «Поетичні голоси рідного краю».

Оскільки «поезія – музика душі», захід почався мелодійно. Анастасія Гладка, випускниця музичної школи міста, заграла на фортепіано авторські композиції.

Увесь вечір знані поети Борисполя декламували вірші, долучився до поетичного марафону й театр слова «Україна моя», що діє при центральній бібліотеці. Його вихованці на чолі з керівником Оленою Шкребтієнко вдало отеатралізували твори наших земляків.

Коли слово було надано, ймовірно, наймолодшій поетесі рідного краю Ользі Кацан, вона подарувала публіці два вірші: перший – за порадою одного зі своїх вихованців – «Україні», а другий – улюблений: про її власне море почуттів.

Наступний вірш, що прикрасив захід, належав перу Володимира Литвина, котрий, на жаль, не зміг відвідати захід. Володимир Миколайович допомагає реалізуватися поетам-початківцям, редагує їх збірки та спонукає до творчості, тому його називають хрещеним-батьком на літературній ниві чи не всі місцеві літератори-сучасники.

Прозвучали й вірші поета-пісняра, депутата міської ради Валерія Мартишка.

Світлана Дідух-Романенко, член Національної спілки письменників України, розпочала свій виступ з прем’єри – інтимної поезії «Точна наука щастя». Потому поетеса продекламувала твори «Птах» (роздуми на біблійну тему) та  «Кольори» (асоціативний вірш, що складається з семи коротких замальовок).

Микола Боровко, член Національної спілки письменників України, майстер ронделя, здивував тим, що читав на загал неронделі. Микола Маркіянович  представив збірку «Рапсодія кольорів», що нещодавно побачила світ у видавництві «Український письменник».

Зазвичай поети оспівують у своїх віршах вічні теми,  серед яких любов до ближнього, відчуття добра тощо. Писанка Галина Філімонівна відійшла у кращий світ ще два роки тому, але її вірші дихають щирістю. Один з них «Яка людина – така й душа» був продекламований театром слова.

Також прозвучала пісня, присвячена пам’яті поета Олександра Колоса, і філософський вірш Григорія Тименка, котрих вже нема з нами.

Михайло Боярко – пісняр і поет, зачарований грою А. Гладкої, прочитав власний твір «Маестро і пісня» на честь А. Авдієвського.

Ніна Габінська зачитала вірш, співзвучний з на темою зібрання, а Петро Дениско своїми рядками переніс присутніх на берег річки.

Висловив свою точку зору на те, якою має бути поезія і справжня людина, один з читачів бібліотеки.

Загалом, вечір був доволі цікавим: чуттєві вірші і музика, що хапає за душу не могли залишити байдужим нікого, хто закоханий в поезію.

Після заходу гуртківці Центру туризму і краєзнавства учнівської молоді взяли інтерв’ю у Миколи Боровка, який підтвердив: вечір в компанії поетів Бориспільщини вдався на славу!

Анастасія Сахно,

фото Ольги Кацан